1. Словник української мови у 20 томах

вазоник

ВАЗО́НИК, а, ВАЗО́НОК, нка, ч., діал.

Вазон.

Ліжко, софа, оббита червоним плюшем, стіл з цвітучими хризантемами у вазонику (І. Франко);

Довкола басейну в плетених із лози вазонках зеленіли пальми, фікуси, карячилися вусаті рододендрони (Ю. Винничук);

Під пахами несуть [жінки] напівзів'ялі вазоники (В. Стефаник);

– Гей, Ганю, – гукає Марія у вікно, – винеси вазонки надвір! Будемо пересаджувати квіти (Ірина Вільде).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вазоник — вазо́ник іменник чоловічого роду, істота діал. Орфографічний словник української мови
  2. вазоник — ВАЗО́Н (посудина з землею для квітів; квіти разом із цією посудиною), ГОРЩО́К, ГО́РЩИК, ВАЗО́НОК, ВАЗО́НИК зах., ЗІЛЬНИ́К діал. На мармурових стовпчиках стояли серед газону вазони з старими кучерявими столітниками (І. Словник синонімів української мови
  3. вазоник — ВАЗО́НИК, а, ч., зах. Зменш. до вазо́н. Ліжко, софа, оббита червоним плюшем, стіл з цвітучими хризантемами у вазонику (Фр., IV, 1950, 444); Під пахами несуть [жінки] напівзів’ялі вазоники (Стеф., І, 1949, 145). Словник української мови в 11 томах