вазоник
вазо́ник
іменник чоловічого роду, істота
діал.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вазоник — ВАЗО́НИК, а, ВАЗО́НОК, нка, ч., діал. Вазон. Ліжко, софа, оббита червоним плюшем, стіл з цвітучими хризантемами у вазонику (І. Франко); Довкола басейну в плетених із лози вазонках зеленіли пальми, фікуси, карячилися вусаті рододендрони (Ю. Словник української мови у 20 томах
- вазоник — ВАЗО́Н (посудина з землею для квітів; квіти разом із цією посудиною), ГОРЩО́К, ГО́РЩИК, ВАЗО́НОК, ВАЗО́НИК зах., ЗІЛЬНИ́К діал. На мармурових стовпчиках стояли серед газону вазони з старими кучерявими столітниками (І. Словник синонімів української мови
- вазоник — ВАЗО́НИК, а, ч., зах. Зменш. до вазо́н. Ліжко, софа, оббита червоним плюшем, стіл з цвітучими хризантемами у вазонику (Фр., IV, 1950, 444); Під пахами несуть [жінки] напівзів’ялі вазоники (Стеф., І, 1949, 145). Словник української мови в 11 томах