вакуум
ВА́КУУМ, у, ч., спец.
1. Розріджений стан газу або повітря всередині закритого резервуара.
Після створення вакууму апарат заповнюється аргоном (Наука.., 6, 1956, 9);
Мріялося про виготовлення великих злитків сталі під вакуумом, в безповітряному просторі, коли метал швидко і певно позбавляється всіх газових пухирів, які позалишалися в ньому (Собко, Біле полум’я, 1952, 268).
2. Простір, у якому немає речовини.
Словник української мови (СУМ-11)