ВАЛТО́РНА, и, ж. Мідний музичний духовий інструмент, що має м’який наспівний звук.
Словник української мови (СУМ-11)
Значення в інших словниках
валторна —
валто́рна іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
валторна —
(нім. Waldhorn — лісовий ріг) — мідний духовий мундштучний інструмент з м’яким, теплим тембром звуку, що інколи нагадуєлюдський голос. Походить від мисливського рогу. Спочатку були поширені натуральні...
Словник-довідник музичних термінів
валторна —
-и, ж. Мідний музичний духовий інструмент, що має м'який, ніжний тембр звука.
Великий тлумачний словник сучасної мови
валторна —
ВАЛТО́РНА, и, ж. Мідний музичний духовий інструмент у вигляді спірально зігнутої труби з широким розтрубом, який відзначається м'якістю і повнотою звука.
Словник української мови у 20 томах
валторна —
Мідний духовий мундштуковий музичний інструмент (аерофон), від XIX ст. з вентилями; прототип — мисливський ріг, який використовували як сигнальний інструмент (р. мисливський, пізніше р. поштовий); входить до складу симфонічного оркестру.
Універсальний словник-енциклопедія