ВАЛЯ́ЛЬНИК, а, ч. Робітник, що займається валянням.
Словник української мови (СУМ-11)
Значення в інших словниках
валяльник —
валя́льник іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
валяльник —
-а, ч. Робітник, що займається валянням.
Великий тлумачний словник сучасної мови
валяльник —
ВАЛЯ́ЛЬНИК, а, ч. Робітник, який займається валянням. Цього сезону валянки – модний тренд, особливо зроблені вручну за старовинними технологіями. Один валяльник за день виготовляє щонайбільше дві пари (з газ.).
Словник української мови у 20 томах