валятися
ВАЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок.
1. Довго лежати, нічого не роблячи, нічим не займаючись.
Не ніживсь я зроду у неньки колін, В постелі впівдня не валявся (Бор., Тв., 1957, 88);
Жінки [у неділю] валялися по садках на ряднах (Тют., Вир, 1964, 174);
// Лежати хворим.
— А як лежала у нас, як та колода, три тижні валялася… хто за тобою ходив? (Мирний, III, 1954, 28);
Вчора цілий день валялась в такому стані, а сьогодні вже маюся ліпше, хоч іще не зовсім добре (Л. Укр., V, 1956, 245);
// Лежати, не знаходячи застосування, дальшого руху (про предмет).
— Не хочу, — каже [прокурор], — щоб діло валялося; підпишу, от йому і кінець! (Кв.-Осн., II, 1956, 178);
— У вас, чорноризців, гроші валяються в скринях без всякої користі (Н.-Лев., III, 1956, 383).
2. Лежати не на місці, недбало кинутим.
Бричка стоїть надворі, а коло неї валяються шори (Коцюб., ІІ, 1955, 58);
На підлозі валялися подерті подушки, розбиті портрети, книжки, череп’я з посуду (Ю. Янов., ІІ, 1954, 35);
// Лежати на землі, на підлозі (внаслідок сп’яніння або знесилення, відсутності притулку і т. ін.).
Дивився [шинкар], як п’яні мужики валялись під його шинком (Н.-Лев., II, 1956, 369);
[Микита:] І так же я чотири роки, як той пес голодний валявся попід чужими тинами (Кроп., І, 1958, 114);
Валяються [мужики] тижнями на пристані, доки в торбі харчів стане (Головко, II, 1957, 218);
// Лежати не прибраним кудись.
Тута ж валявсь пом’ятий явір, збита різучка-трава (Мирний, IV, 1955, 12);
Сотні тисяч трупів гнили в землі, валялись непохованими в лісах і болотах, по занедбаних полях і згарищах (Довж., III, 1960, 78).
◊ Не валя́ється на (по) доро́зі (на ву́лиці, на смітті́ і т. ін.) — просто і легко або задарма не добудеш.
— Розум, молодче, по дорозі не валяється (Л. Укр., III, 1952, 482);
А волики на смітті теж не валяються, та й вирішив піти на хутір до Сердюків [свататись] (Стельмах, Хліб.., 1959, 63).
3. рідко. Те саме, що вали́тися 1.
*Образно. Вітри гули, як навіжені, то падали в море, сторч перекидались, валялись на скелі (Н.-Лев., IV, 1956, 14).
4. Забруднюватися.
Коло чого ходиш, тим і валяєшся (Сл. Гр.).
Словник української мови (СУМ-11)