Словник української мови в 11 томах

валізочка

ВАЛІ́ЗОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до валі́зка.

Відчиняє [лікар] свою валізочку, виймає якісь порошки, розглядає їх, вибирає один і всипає в рот хворій (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 369).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. валізочка — валі́зочка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. валізочка — -и, ж. Зменш.-пестл. до валізка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. валізочка — ВАЛІ́ЗОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до валі́зка. Відчиняє [лікар] свою валізочку, виймає якісь порошки, розглядає їх, вибирає один і всипає в рот хворій (В.  Словник української мови у 20 томах