валізочка
ВАЛІ́ЗОЧКА, и, ж.
Зменш.-пестл. до валі́зка.
Відчиняє [лікар] свою валізочку, виймає якісь порошки, розглядає їх, вибирає один і всипає в рот хворій (В. Гжицький);
Поїзд все торохтів і торохтів помалу, минаючи станції й полустанки, і вони [міліціонери] сиділи, як на голках, берегли Андрієву валізочку та якийсь лантух з речами (І. Багряний).
Словник української мови (СУМ-20)