валізка
ВАЛІ́ЗКА, и, ж.
Зменш. до валі́за.
Андрій Григорович терпіть не міг їздити з великим багажем і через те узяв тільки: стару, шкуряну, з мідяними, як дві копійки, цвяшками валізку, – в ній була легка одіж; другу, трохи більшу, з одежею теплою (В. Винниченко);
[Шелест:] Що за чорт. Якийсь чемоданчик... (Виймає з шафи маленьку валізку) (І. Кочерга);
Занадто вже зряджає його жінка – білизну в валізку вкладає (А. Головко).
Словник української мови (СУМ-20)