валізка —
валі́зка іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
валізка —
-и, ж. Зменш. до валіза.
Великий тлумачний словник сучасної мови
валізка —
ВАЛІ́ЗКА, и, ж. Зменш. до валі́за. Андрій Григорович терпіть не міг їздити з великим багажем і через те узяв тільки: стару, шкуряну, з мідяними, як дві копійки, цвяшками валізку, – в ній була легка одіж; другу, трохи більшу, з одежею теплою (В.
Словник української мови у 20 томах
валізка —
ВАЛІ́ЗКА, и, ж. Зменш. до валі́за. Занадто вже зряджає його жінка — білизну в валізку вкладає (Головко, І, 1957, 328); [Шелест:] Що за чорт. Якийсь чемоданчик… (Виймає з шафи маленьку валізку) (Коч., II, 1956, 262).
Словник української мови в 11 томах