валютник —
валю́тник іменник чоловічого роду, істота розм.
Орфографічний словник української мови
валютник —
-а, ч., розм. Спекулянт чужоземною валютою, що одержує прибутки, здійснюючи протизаконні валютні операції.
Великий тлумачний словник сучасної мови
валютник —
ВАЛЮ́ТНИК, а, ч., розм. Той, хто займається незаконними операціями з іноземною валютою. Валютник, метнувшись у першу крамничку, за мить приніс нам за крони .. копицю польських банкнотів (Олесь Досвітній); Валютників повні трактири нічні (Л.
Словник української мови у 20 томах
валютник —
ВАЛЮ́ТНИК, а, ч., розм. Спекулянт чужоземною валютою, що одержує прибутки, здійснюючи протизаконні валютні операції. Валютників повні трактири нічні (Перв., II, 1958, 294); Валютник, метнувшись у першу крамничку, за мить приніс нам за крони.. копицю польських банкнотів (Досв., Вибр., 1959, 97).
Словник української мови в 11 томах