валютник

ВАЛЮ́ТНИК, а, ч., розм.

Той, хто займається незаконними операціями з іноземною валютою.

Валютник, метнувшись у першу крамничку, за мить приніс нам за крони .. копицю польських банкнотів (Олесь Досвітній);

Валютників повні трактири нічні (Л. Первомайський);

Порушено кримінальну справу стосовно валютників (з газ.).

Значення в інших словниках

1. валютник — валю́тник іменник чоловічого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
2. валютник — -а, ч., розм. Спекулянт чужоземною валютою, що одержує прибутки, здійснюючи протизаконні валютні операції.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. валютник — Валю́тник, -ка; -ники, -ків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. валютник — ВАЛЮ́ТНИК, а, ч., розм. Спекулянт чужоземною валютою, що одержує прибутки, здійснюючи протизаконні валютні операції. Валютників повні трактири нічні (Перв., II, 1958, 294); Валютник, метнувшись у першу крамничку, за мить приніс нам за крони.. копицю польських банкнотів (Досв., Вибр., 1959, 97).  Словник української мови в 11 томах