валізка

Валі́зка, -зки, -зці; -лі́зки, -лі́зок

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. валізка — валі́зка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. валізка — -и, ж. Зменш. до валіза. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. валізка — ВАЛІ́ЗКА, и, ж. Зменш. до валі́за. Андрій Григорович терпіть не міг їздити з великим багажем і через те узяв тільки: стару, шкуряну, з мідяними, як дві копійки, цвяшками валізку, – в ній була легка одіж; другу, трохи більшу, з одежею теплою (В. Словник української мови у 20 томах
  4. валізка — ВАЛІ́ЗКА, и, ж. Зменш. до валі́за. Занадто вже зряджає його жінка — білизну в валізку вкладає (Головко, І, 1957, 328); [Шелест:] Що за чорт. Якийсь чемоданчик… (Виймає з шафи маленьку валізку) (Коч., II, 1956, 262). Словник української мови в 11 томах