1. Словник української мови в 11 томах

валізка

ВАЛІ́ЗКА, и, ж. Зменш. до валі́за.

Занадто вже зряджає його жінка — білизну в валізку вкладає (Головко, І, 1957, 328);

[Шелест:] Що за чорт. Якийсь чемоданчик… (Виймає з шафи маленьку валізку) (Коч., II, 1956, 262).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. валізка — валі́зка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. валізка — -и, ж. Зменш. до валіза. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. валізка — ВАЛІ́ЗКА, и, ж. Зменш. до валі́за. Андрій Григорович терпіть не міг їздити з великим багажем і через те узяв тільки: стару, шкуряну, з мідяними, як дві копійки, цвяшками валізку, – в ній була легка одіж; другу, трохи більшу, з одежею теплою (В. Словник української мови у 20 томах
  4. валізка — Валі́зка, -зки, -зці; -лі́зки, -лі́зок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)