вандалізм
ВАНДАЛІ́ЗМ, у, ч. Нещадне руйнування і нищення пам’яток мистецтва й культури;
// Безжальне ставлення до чого-небудь цінного.
— З цієї краси [мармуру] треба різати богинь і героїв, але цю красу нищить на вогні поміщик-дикун Коростишев. Він з мармуру випалює вапно! — Який вандалізм, який вандалізм! — задзвеніла приємним голосочком тоненька миловидна дівчина (Стельмах, Кров людська.., І, 1957, 55).
Словник української мови (СУМ-11)