варенуха
ВАРЕНУ́ХА, и, ж. Горілка, зварена з медом і сухими фруктами та ягодами.
Як випили варенухи, то й загули, як мухи (Номис, 1864, № 11635);
І щедро платили кобзарям за ці пісні старшини, годували, поїли міцною горілкою, старим медом і варенухою (Тулуб, Людолови, І, 1957, 63);
На порізаному і подовбаному столярському столі стоїть страва, самогон і темна варенуха (Стельмах, II, 1962, 60).
Словник української мови (СУМ-11)