варенуха
ВАРЕНУ́ХА, и, ж.
Горілка, зварена з медом і сухими фруктами та ягодами.
Як випили варенухи, то й загули, як мухи (Номис);
І щедро платили кобзарям за ці пісні старшини, годували, поїли міцною горілкою, старим медом і варенухою (З. Тулуб);
На порізаному і подовбаному столярському столі стоїть страва, самогон і темна варенуха (М. Стельмах).
Словник української мови (СУМ-20)