вареннячко

ВАРЕ́ННЯЧКО, а, с.

Пестл. до варе́ння.

Цікава Таїса все попивала чайок та все лизькала смачне вареннячко, мов ласа кішка масло язичком, і була ладна слухать те оповідання, доки й надворі зорятиме або й світатиме (І. Нечуй-Левицький);

– Вареннячко пробуй, сама недавно зварила, – пригощала вона хлопця (І. Цюпа).

Значення в інших словниках

1. вареннячко — варе́ннячко іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. вареннячко — -а, с. Пестл. до варення.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вареннячко — ВАРЕ́ННЯЧКО, а, с. Пестл. до варе́ння. — Вареннячко пробуй, сама недавно зварила, — пригощала вона хлопця (Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 152).  Словник української мови в 11 томах