вареннячко
ВАРЕ́ННЯЧКО, а, с.
Пестл. до варе́ння.
Цікава Таїса все попивала чайок та все лизькала смачне вареннячко, мов ласа кішка масло язичком, і була ладна слухать те оповідання, доки й надворі зорятиме або й світатиме (І. Нечуй-Левицький);
– Вареннячко пробуй, сама недавно зварила, – пригощала вона хлопця (І. Цюпа).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вареннячко — варе́ннячко іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- вареннячко — -а, с. Пестл. до варення. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вареннячко — ВАРЕ́ННЯЧКО, а, с. Пестл. до варе́ння. — Вареннячко пробуй, сама недавно зварила, — пригощала вона хлопця (Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 152). Словник української мови в 11 томах