вареннячко

варе́ннячко

-а, с.

Пестл. до варення.

Значення в інших словниках

1. вареннячко — варе́ннячко іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. вареннячко — ВАРЕ́ННЯЧКО, а, с. Пестл. до варе́ння. Цікава Таїса все попивала чайок та все лизькала смачне вареннячко, мов ласа кішка масло язичком, і була ладна слухать те оповідання, доки й надворі зорятиме або й світатиме (І.  Словник української мови у 20 томах
3. вареннячко — ВАРЕ́ННЯЧКО, а, с. Пестл. до варе́ння. — Вареннячко пробуй, сама недавно зварила, — пригощала вона хлопця (Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 152).  Словник української мови в 11 томах