Орфографічний словник української мови

вареннячко

варе́ннячко

іменник середнього роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. вареннячко — -а, с. Пестл. до варення.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. вареннячко — ВАРЕ́ННЯЧКО, а, с. Пестл. до варе́ння. Цікава Таїса все попивала чайок та все лизькала смачне вареннячко, мов ласа кішка масло язичком, і була ладна слухать те оповідання, доки й надворі зорятиме або й світатиме (І.  Словник української мови у 20 томах
  3. вареннячко — ВАРЕ́ННЯЧКО, а, с. Пестл. до варе́ння. — Вареннячко пробуй, сама недавно зварила, — пригощала вона хлопця (Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 152).  Словник української мови в 11 томах