варення
ВАРЕ́ННЯ, я, с.
Вид десерту, отриманий у результаті варіння фруктів, ягід або, рідше, овочів із цукром або медом.
Коло графина стояла тарілка з скибками паляниці і мисочка з вишневим варенням (І. Нечуй-Левицький);
В руках у нього був великий клунок з припасами, а у Варвари Кіндратівни – закутана в газету велика банка смородинного варення, яке дуже любив Коля (В. Винниченко);
Частувала [Катерина] його чаєм з малиновим варенням (А. Шиян).
(1) Сухе́ варе́ння – продукт, вигот. із цілих або нарізаних плодів, зварених у цукровому сиропі, обсипаних цукровим піском і підсушених; цукати.
Друзі .. розставляли на столі українські ковбаси, сухі мисливські сосиски .. й сухе київське варення (З. Тулуб);
На початку XIX століття сухе варення й варення в сиропі у Росії, Балтії та Європі були дивними, екзотичними ласощами. Однак для киян це були звичні солодощі (із журн.).
ВА́РЕННЯ, я, с.
Те саме, що варі́ння.
Сьогодні під час цілого варення обіду вона й не виходила з неї [кухні] (І. Франко).
Словник української мови (СУМ-20)