вареничок
ВАРЕ́НИЧОК, чка, ч.
Зменш. до варе́ник.
І ласощі все тільки їли, Сластьони, коржики, стовпці, Варенички пшеничні, білі (І. Котляревський);
– Ану, – озвавсь Дем'ян, – потіш мене, мій друже! Ось глянь – вареничок бокастенький який (Л. Глібов);
– Беріть варенички, пані Ликеро! З сиром... (Василь Шевчук).
Словник української мови (СУМ-20)