вареничок

ВАРЕ́НИЧОК, чка, ч.

Зменш. до варе́ник.

І ласощі все тільки їли, Сластьони, коржики, стовпці, Варенички пшеничні, білі (І. Котляревський);

– Ану, – озвавсь Дем'ян, – потіш мене, мій друже! Ось глянь – вареничок бокастенький який (Л. Глібов);

– Беріть варенички, пані Ликеро! З сиром... (Василь Шевчук).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вареничок — варе́ничок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. вареничок — -чка, ч. Зменш.-пестл. до вареник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вареничок — ВАРЕ́НИЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до варе́ник. І ласощі все тільки їли, Сластьони, коржики, стовпці, Варенички пшеничні, білі (Котл., І, 1952, 149); — Ану, — озвавсь Дем’ян, — потіш мене, мій друже! Ось глянь — вареничок бокастенький який (Гл., Вибр., 1957, 212). Словник української мови в 11 томах
  4. вареничок — Вареничок, -чка м. ум. отъ вареник. Словник української мови Грінченка