вареничок
ВАРЕ́НИЧОК, чка, ч.
Зменш. до варе́ник.
І ласощі все тільки їли, Сластьони, коржики, стовпці, Варенички пшеничні, білі (І. Котляревський);
– Ану, – озвавсь Дем'ян, – потіш мене, мій друже! Ось глянь – вареничок бокастенький який (Л. Глібов);
– Беріть варенички, пані Ликеро! З сиром... (Василь Шевчук).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вареничок — варе́ничок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- вареничок — -чка, ч. Зменш.-пестл. до вареник. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вареничок — ВАРЕ́НИЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до варе́ник. І ласощі все тільки їли, Сластьони, коржики, стовпці, Варенички пшеничні, білі (Котл., І, 1952, 149); — Ану, — озвавсь Дем’ян, — потіш мене, мій друже! Ось глянь — вареничок бокастенький який (Гл., Вибр., 1957, 212). Словник української мови в 11 томах
- вареничок — Вареничок, -чка м. ум. отъ вареник. Словник української мови Грінченка