варення
ВАРІ́ННЯ (готування їжі за допомогою вогню), ВА́РЕННЯ, ВА́РИВО розм., КУ́ХНЯ рідко, ГОТІ́ВЛЯ діал. Вона вирішила будь-що опанувати складне мистецтво варіння їжі (Ю. Збанацький); Господиня перебирала квасолю для варення (І. Чендей); Діти ще сплять, господиня заходжується коло варива (П. Загребельний); Мала (вода) надто великий процент кальцію і через це була майже непридатна для кухні (Ірина Вільде); — Яка там готівля? Укинув пшона та затовк салом — от і все! (Панас Мирний).
ВАРЕ́ННЯ (зварені в цукровому сиропі, меді чи патоці ягоди або фрукти), КОНФІТУ́РИ зах. — А зварю лишень я свіжого варення з малини (І. Нечуй-Левицький); — Які конфітури Раїса любить, бо вона любить всякі?.. (М. Коцюбинський).
Словник синонімів української мови