варення
ВАРІ́ННЯ (готування їжі за допомогою вогню), ВА́РЕННЯ, ВА́РИВО розм., КУ́ХНЯ рідко, ГОТІ́ВЛЯ діал. Вона вирішила будь-що опанувати складне мистецтво варіння їжі (Ю. Збанацький); Господиня перебирала квасолю для варення (І. Чендей); Діти ще сплять, господиня заходжується коло варива (П. Загребельний); Мала (вода) надто великий процент кальцію і через це була майже непридатна для кухні (Ірина Вільде); — Яка там готівля? Укинув пшона та затовк салом — от і все! (Панас Мирний).
ВАРЕ́ННЯ (зварені в цукровому сиропі, меді чи патоці ягоди або фрукти), КОНФІТУ́РИ зах. — А зварю лишень я свіжого варення з малини (І. Нечуй-Левицький); — Які конфітури Раїса любить, бо вона любить всякі?.. (М. Коцюбинський).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- варення — ва́рення іменник середнього роду дія варе́ння іменник середнього роду страва Орфографічний словник української мови
- варення — I в`арення-я, с. Дія за знач. варити. II вар`ення-я, с. Зварені в цукровому сиропі, меді чи патоці ягоди або фрукти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- варення — Вариво, варунок, (солодке) повидло Словник чужослів Павло Штепа
- варення — ВАРЕ́ННЯ, я, с. Вид десерту, отриманий у результаті варіння фруктів, ягід або, рідше, овочів із цукром або медом. Коло графина стояла тарілка з скибками паляниці і мисочка з вишневим варенням (І. Словник української мови у 20 томах
- варення — Ння, с., нарк. Розчин, приготований із маку, для внутрішньовенного вливання. Словник сучасного українського сленгу
- варення — ВА́РЕННЯ, я, с. Дія за знач. вари́ти. Сьогодні під час цілого варення обіду вона й не виходила з неї [кухні] (Фр., II, 1950, 80). ВАРЕ́ННЯ, я, с. Зварені в цукровому сиропі, меді чи патоці ягоди або фрукти. Словник української мови в 11 томах