варення
ВА́РЕННЯ, я, с. Дія за знач. вари́ти.
Сьогодні під час цілого варення обіду вона й не виходила з неї [кухні] (Фр., II, 1950, 80).
ВАРЕ́ННЯ, я, с. Зварені в цукровому сиропі, меді чи патоці ягоди або фрукти.
Коло графина стояла тарілка з скибками паляниці і мисочка з вишневим варенням (Н.-Лев., І, 1956, 118);
Частувала [Катерина] його чаєм з малиновим варенням (Шиян, Переможці, 1950, 36).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- варення — ва́рення іменник середнього роду дія варе́ння іменник середнього роду страва Орфографічний словник української мови
- варення — I в`арення-я, с. Дія за знач. варити. II вар`ення-я, с. Зварені в цукровому сиропі, меді чи патоці ягоди або фрукти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- варення — Вариво, варунок, (солодке) повидло Словник чужослів Павло Штепа
- варення — ВАРЕ́ННЯ, я, с. Вид десерту, отриманий у результаті варіння фруктів, ягід або, рідше, овочів із цукром або медом. Коло графина стояла тарілка з скибками паляниці і мисочка з вишневим варенням (І. Словник української мови у 20 томах
- варення — Ння, с., нарк. Розчин, приготований із маку, для внутрішньовенного вливання. Словник сучасного українського сленгу
- варення — ВАРІ́ННЯ (готування їжі за допомогою вогню), ВА́РЕННЯ, ВА́РИВО розм., КУ́ХНЯ рідко, ГОТІ́ВЛЯ діал. Вона вирішила будь-що опанувати складне мистецтво варіння їжі (Ю. Збанацький); Господиня перебирала квасолю для варення (І. Словник синонімів української мови