варення —
ва́рення іменник середнього роду дія варе́ння іменник середнього роду страва
Орфографічний словник української мови
варення —
I в`арення-я, с. Дія за знач. варити. II вар`ення-я, с. Зварені в цукровому сиропі, меді чи патоці ягоди або фрукти.
Великий тлумачний словник сучасної мови
варення —
ВАРЕ́ННЯ, я, с. Вид десерту, отриманий у результаті варіння фруктів, ягід або, рідше, овочів із цукром або медом. Коло графина стояла тарілка з скибками паляниці і мисочка з вишневим варенням (І.
Словник української мови у 20 томах
варення —
Ння, с., нарк. Розчин, приготований із маку, для внутрішньовенного вливання.
Словник сучасного українського сленгу
варення —
ВАРІ́ННЯ (готування їжі за допомогою вогню), ВА́РЕННЯ, ВА́РИВО розм., КУ́ХНЯ рідко, ГОТІ́ВЛЯ діал. Вона вирішила будь-що опанувати складне мистецтво варіння їжі (Ю. Збанацький); Господиня перебирала квасолю для варення (І.
Словник синонімів української мови
варення —
ВА́РЕННЯ, я, с. Дія за знач. вари́ти. Сьогодні під час цілого варення обіду вона й не виходила з неї [кухні] (Фр., II, 1950, 80). ВАРЕ́ННЯ, я, с. Зварені в цукровому сиропі, меді чи патоці ягоди або фрукти.
Словник української мови в 11 томах