Словник української мови в 11 томах

варильник

ВАРИ́ЛЬНИК, а, ч. Робітник, що займається варінням чого-небудь (фарби, клею і т. ін.) для технічного і побутового вжитку.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. варильник — вари́льник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. варильник — -а, ч. Робітник, що займається варінням чого-небудь (фарби, клею і т. ін.) для технічного і побутового вжитку.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. варильник — ВАРИ́ЛЬНИК, а, ч. Робітник, який займається варінням чого-небудь (фарби, клею і т. ін.) для технічного і побутового використання. Варильник бітуму; Варильник волокнистої сировини; Варильник живильного середовища; Варильник торфомаси.  Словник української мови у 20 томах