варильник

ВАРИ́ЛЬНИК, а, ч.

Робітник, який займається варінням чого-небудь (фарби, клею і т. ін.) для технічного і побутового використання.

Варильник бітуму;

Варильник волокнистої сировини;

Варильник живильного середовища;

Варильник торфомаси.

Значення в інших словниках

1. варильник — вари́льник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. варильник — -а, ч. Робітник, що займається варінням чого-небудь (фарби, клею і т. ін.) для технічного і побутового вжитку.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. варильник — ВАРИ́ЛЬНИК, а, ч. Робітник, що займається варінням чого-небудь (фарби, клею і т. ін.) для технічного і побутового вжитку.  Словник української мови в 11 томах