ватник
ВА́ТНИК, а, ч. Півпальто або куртка, стоьбані на ваті.
На ній був ватник і тепла сіра хустка (Собко, Біле полум’я, 1952, 295);
Молодцювато поправив [Гліб] на плечі автомат, підтягнув на ватнику ремінь (Мур., Бук. повість, 1959, 208).
Словник української мови (СУМ-11)