Словник української мови у 20 томах

ватник

ВА́ТНИК, а, ч.

Верхній одяг, стьобаний на ваті.

Молодцювато поправив [Гліб] на плечі автомат, підтягнув на ватнику ремінь (І. Муратов);

Близько до воріт став чоловік з навислими бровами і вусами, підперезаний поверх широкого ватника; став і стукає (В. Барка);

На ній був ватник і тепла сіра хустка (В. Собко).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. ватник — ва́тник іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. ватник — -а, ч. Півпальто або куртка, стьобані на ваті.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ватник — ВА́ТНИК (півпальто або куртка, стьобані на ваті), ВА́ТЯНКА, ВА́ТЯНИК, ТІЛОГРІ́ЙКА, КУФА́ЙКА розм., ФУФА́ЙКА розм., СТЬО́БАНКА розм. Холод забирався під стьобаний ватник (Д. Ткач); Якийсь кремезний чолов'яга.. сидів під стіною в солдатській ватянці (А.  Словник синонімів української мови
  4. ватник — ВА́ТНИК, а, ч. Півпальто або куртка, стоьбані на ваті. На ній був ватник і тепла сіра хустка (Собко, Біле полум’я, 1952, 295); Молодцювато поправив [Гліб] на плечі автомат, підтягнув на ватнику ремінь (Мур., Бук. повість, 1959, 208).  Словник української мови в 11 томах