ватний

ВА́ТНИЙ¹, а, е.

1. Стос. до вати.

Марина поглянула на п'яту пацієнтки й похолола. Поспішаючи з перев'язкою, вона залишила біля ранки ватний тампончик, щедро змочений йодом (Микита Чернявський);

// Зробл. на ваті, підшитий ватою.

Круглий і грубий в своїй ватній шинелі, Доря примчався до риштовання (М. Коцюбинський);

Зараз вона спить. Рожева ватна ковдра тепло накриває її тіло (Б. Антоненко-Давидович);

У скраклі гуляють меткі хлопчаки, Вже босі, але штаненята – ще ватні! (І. Нехода);

* Образно. Раптом небо зовсім спустилося на гори, і, здалося, всі вершечки гір накрилися величезною сірою ватною ковдрою (О. Іваненко).

2. перен. Ослаблий, нездатний рухатися, діяти (від хвороби, переляку і т. ін.).

Він вiдчував себе дощенту знеможеним, з ватними ногами, з такими ж позбавленими сили руками (із журн.).

ВА́ТНИЙ², а, е, фіз.

Стос. до вата, ватів.

Ватне навантаження;

Ватний опір.

Значення в інших словниках

1. ватний — ва́тний 1 прикметник від: вата ва́тний 2 прикметник від: ват  Орфографічний словник української мови
2. ватний — I -а, -е. Прикм. до вата. || Стос. до вати. || Зробл. на ваті, підшитий ватою. II -а, -е. Прикм. до ват. Ватний опір. Ватні втрати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. ватний — ВА́ТНИЙ¹, а, е. Прикм. до ва́та; // Стос. до вати. Ватне виробництво; // Зробл. на ваті, підшитий ватою. Круглий і грубий в своїй ватній шинелі, Доря примчався до риштовання (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах