вбирач

ВБИРА́Ч, а́, ч., фіз. Речовина, що має здатність вбирати в себе вологу, рідину, пару і т. ін.

Значення в інших словниках

1. вбирач — вбира́ч іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. вбирач — -а, ч., фіз. Речовина, що має здатність вбирати в себе вологу, рідину, пару і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вбирач — ВБИРА́Ч, а́, ч. Те, що вбирає в себе вологу, рідину, пару і т. ін. Як вбирач атмосферних опадів ґрунтово-рослинний покрив значною мірою визначає баланс прісної води, стік води в ріках (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
4. вбирач — ВБИРА́Ч (речовина, що має здатність вбирати в себе вологу, рідину, пару тощо), ПОГЛИНА́Ч, СОРБЕ́НТ. Так звані сорбенти — ..поглиначі. Сполучаючись з елементами, вони розчиняються у воді, їх можна збирати, ..відновлювати й знову використовувати для поглинання (з журналу).  Словник синонімів української мови