ввалений
ВВА́ЛЕНИЙ (УВА́ЛЕНИЙ), а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до ввали́ти.
2. у знач. прикм. Який ввалився; запалий.
В кінці рову, під кучугурою піску на самій спеці лежала прикрита сіряком жінка, суха, аж чорна, з глибоко вваленими очима (Гончар, Таврія, 1952, 108);
Стара черниця посміхнулась. Чорним проваллям зазіяв ввалений рот (Шиян, Гроза.., 1956, 476).
Словник української мови (СУМ-11)