ввід

ВВІД (УВІ́Д), вво́ду, ч.

1. Те саме, що вве́дення.

Використання цих матеріалів [сухої штукатурки] дозволяє набагато скоротити строки вводу в експлуатацію житлового фонду (Вітч., 5, 1956, 119).

◊ Ввід у володі́ння, юр. — передача кому-небудь у власність майна, спадщини і т. ін. шляхом ствердження права на володіння відповідним юридичним актом.

2. техн. Спеціальний канал для проведення куди-небудь всередину електричних, телефонних проводів, різних труб і т. ін.

Воду з водопроводу беруть з допомогою розбірних колонок або вводів у окремі приміщення (Колг. енц., І, 1956, 248).

Значення в інших словниках

1. ввід — ввід 1 іменник чоловічого роду введення ввід 2 іменник чоловічого роду канал для проводів або труб  Орфографічний словник української мови
2. ввід — (увід), вводу, ч. 1》 Те саме, що введення. Ввід у володіння юр. — передача кому-небудь у власність майна, спадщини і т. ін. через ствердження права на володіння відповідним юридичним актом. 2》 тех.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. ввід — ВВІД (УВІ́Д), вво́ду, ч. 1. Те саме, що вве́дення 1. Із вводом свіжих військ бій розгорівся з новою силою (В. Малик); Використано нову обчислювальну програму...  Словник української мови у 20 томах