ввід
(увід), вводу, ч.
1》 Те саме, що введення.
Ввід у володіння юр. — передача кому-небудь у власність майна, спадщини і т. ін. через ствердження права на володіння відповідним юридичним актом.
2》 тех.Спеціальний канал для проведення куди-небудь всередину електричних, телефонних дротів, різних труб і т. ін.
Великий тлумачний словник сучасної української мови