ввід

(увід), вводу, ч.

1》 Те саме, що введення.

Ввід у володіння юр. — передача кому-небудь у власність майна, спадщини і т. ін. через ствердження права на володіння відповідним юридичним актом.

2》 тех.Спеціальний канал для проведення куди-небудь всередину електричних, телефонних дротів, різних труб і т. ін.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ввід — ввід 1 іменник чоловічого роду введення ввід 2 іменник чоловічого роду канал для проводів або труб Орфографічний словник української мови
  2. ввід — ВВІД (УВІ́Д), вво́ду, ч. 1. Те саме, що вве́дення 1. Із вводом свіжих військ бій розгорівся з новою силою (В. Малик); Використано нову обчислювальну програму... Словник української мови у 20 томах
  3. ввід — ВВІД (УВІ́Д), вво́ду, ч. 1. Те саме, що вве́дення. Використання цих матеріалів [сухої штукатурки] дозволяє набагато скоротити строки вводу в експлуатацію житлового фонду (Вітч., 5, 1956, 119). ◊ Ввід у володі́ння, юр. Словник української мови в 11 томах