ввід
ВВІД (УВІ́Д), вво́ду, ч.
1. Те саме, що вве́дення 1.
Із вводом свіжих військ бій розгорівся з новою силою (В. Малик);
Використано нову обчислювальну програму, в якій передбачається ввід інформації про середовище до комп'ютера у вигляді карт скануванням (з наук. літ.).
2. Місце або пристосування, через яке або яким що-небудь уводять.
Воду з водопроводу беруть за допомогою розбірних колонок або вводів у окремі приміщення (з наук. літ.);
Нарешті знайшли пошкодження: був одірваний увід до силового трансформатора приймача (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ввід — ввід 1 іменник чоловічого роду введення ввід 2 іменник чоловічого роду канал для проводів або труб Орфографічний словник української мови
- ввід — (увід), вводу, ч. 1》 Те саме, що введення. Ввід у володіння юр. — передача кому-небудь у власність майна, спадщини і т. ін. через ствердження права на володіння відповідним юридичним актом. 2》 тех. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ввід — ВВІД (УВІ́Д), вво́ду, ч. 1. Те саме, що вве́дення. Використання цих матеріалів [сухої штукатурки] дозволяє набагато скоротити строки вводу в експлуатацію житлового фонду (Вітч., 5, 1956, 119). ◊ Ввід у володі́ння, юр. Словник української мови в 11 томах