вгвинчуватися

ВГВИ́НЧУВАТИСЯ (УГВИ́НЧУВАТИСЯ), ується, недок., ВГВИНТИ́ТИСЯ (УГВИНТИ́ТИСЯ), и́ться, док.

1. Обертаючись навколо своєї осі, входити, проникати в що-небудь.

Спина йому збігалася брижами. Чомусь був певний, що міна обов’язково вгвинтиться йому в поперек, як свердел (Гончар, І, 1954, 41);

*Образно. Там у нього [собаки] була купа соломи, в яку він угвинчувався так, що виднілися тільки його очі і ніс (Сенч., Опов., 1959, 319).

2. тільки недок. Пас. до вгви́нчувати.

Значення в інших словниках

1. вгвинчуватися — вгви́нчуватися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. вгвинчуватися — (угвинчуватися), -ується, недок., вгвинтитися (угвинтитися), -иться, док. 1》 Обертаючись навколо своєї осі, входити, проникати в що-небудь. 2》 тільки недок. Пас. до вгвинчувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вгвинчуватися — ВГВИ́НЧУВАТИСЯ (УГВИ́НЧУВАТИСЯ), ується, недок., ВГВИНТИ́ТИСЯ (УГВИНТИ́ТИСЯ), и́ться, док. 1. Обертаючись навколо своєї осі, входити, проникати в що-небудь. Спина йому збігалася брижами.  Словник української мови у 20 томах