вдовбувати

ВДО́ВБУВАТИ (УДО́ВБУВАТИ), ую, уєш, недок., ВДОВБА́ТИ (УДОВБА́ТИ), а́ю, а́єш, док., перех.

1. Довбаючи, вганяти, вбивати що-небудь у щось.

2. перен., розм. Багаторазово пояснюючи і повторюючи що-небудь, примусити зрозуміти, засвоїти, запам’ятати.

— Та скільки ж я тобі, ідіоту, вдовбуватиму.., що ти талановитий, що ти не рівня всім отим котолупам (Збан., Мор. чайка, 1959, 99);

Бастерт вдовбав в голову всім на заводі, ніби він і справді цілком незамінна людина (Собко, Запорука.., 1952, 114).

3. тільки док. Довбаючи якимсь знаряддям, відламати, відірвати частину від чого-небудь.

Значення в інших словниках

1. вдовбувати — вдо́вбувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. вдовбувати — (удовбувати), -ую, -уєш, недок., вдовбати (удовбати), -аю, -аєш, док., перех. 1》 Довбаючи, вганяти, вбивати що-небудь у щось. 2》 перен., розм. Багаторазово пояснюючи і повторюючи що-небудь, примусити зрозуміти, засвоїти, запам'ятати. 3》 тільки док.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вдовбувати — ВДО́ВБУВАТИ (УДО́ВБУВАТИ), ую, уєш, недок., ВДОВБА́ТИ (УДОВБА́ТИ), а́ю, а́єш, док., що. 1. Довбаючи, вганяти, вбивати що-небудь у щось. Вітряки були на один й два постави (тобто пристрої для молоття).  Словник української мови у 20 томах