вдовенко
ВДОВЕ́НКО (УДОВЕ́НКО), а, с., розм. Син удови.
Дитяточко собі росло, З Івасем удовенком гралось.. Івась, Таки вдовенко, в його вдавсь, То вдвох собі й ходили в школу І вчились вкупочці (Шевч., II, 1953, 318).
Словник української мови (СУМ-11)