вдовець
ВДОВЕ́ЦЬ (УДОВЕ́ЦЬ), вдівця́, ч. діал. Вдівець.
Був Максим удовець, мав дві дочки (Вовчок, І, 1955, 90);
Він був вдовець, бездітний (Фр., І, 1955, 345).
Словник української мови (СУМ-11)ВДОВЕ́ЦЬ (УДОВЕ́ЦЬ), вдівця́, ч. діал. Вдівець.
Був Максим удовець, мав дві дочки (Вовчок, І, 1955, 90);
Він був вдовець, бездітний (Фр., І, 1955, 345).
Словник української мови (СУМ-11)