Великий тлумачний словник сучасної мови

вдовець

вдове́ць

(удовець), вдівця, ч., діал.

Вдівець.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. вдовець — вдове́ць іменник чоловічого роду, істота діал.  Орфографічний словник української мови
  2. вдовець — ВДОВЕ́ЦЬ (УДОВЕ́ЦЬ), вдівця́, ч., діал. Вдівець. Був Максим удовець, мав дві дочки (Марко Вовчок); Він був вдовець, бездітний (І. Франко).  Словник української мови у 20 томах
  3. вдовець — ВДОВЕ́ЦЬ (УДОВЕ́ЦЬ), вдівця́, ч. діал. Вдівець. Був Максим удовець, мав дві дочки (Вовчок, І, 1955, 90); Він був вдовець, бездітний (Фр., І, 1955, 345).  Словник української мови в 11 томах
  4. вдовець — Вдовець, -вця м. = удовець.  Словник української мови Грінченка