Значення в інших словниках
-
вдовець —
вдове́ць іменник чоловічого роду, істота діал.
Орфографічний словник української мови
-
вдовець —
(удовець), вдівця, ч., діал. Вдівець.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
вдовець —
ВДОВЕ́ЦЬ (УДОВЕ́ЦЬ), вдівця́, ч., діал. Вдівець. Був Максим удовець, мав дві дочки (Марко Вовчок); Він був вдовець, бездітний (І. Франко).
Словник української мови у 20 томах
-
вдовець —
ВДОВЕ́ЦЬ (УДОВЕ́ЦЬ), вдівця́, ч. діал. Вдівець. Був Максим удовець, мав дві дочки (Вовчок, І, 1955, 90); Він був вдовець, бездітний (Фр., І, 1955, 345).
Словник української мови в 11 томах