вдовець

вдове́ць

іменник чоловічого роду, істота

діал.

Значення в інших словниках

1. вдовець — (удовець), вдівця, ч., діал. Вдівець.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. вдовець — ВДОВЕ́ЦЬ (УДОВЕ́ЦЬ), вдівця́, ч., діал. Вдівець. Був Максим удовець, мав дві дочки (Марко Вовчок); Він був вдовець, бездітний (І. Франко).  Словник української мови у 20 томах
3. вдовець — ВДОВЕ́ЦЬ (УДОВЕ́ЦЬ), вдівця́, ч. діал. Вдівець. Був Максим удовець, мав дві дочки (Вовчок, І, 1955, 90); Він був вдовець, бездітний (Фр., І, 1955, 345).  Словник української мови в 11 томах
4. вдовець — Вдовець, -вця м. = удовець.  Словник української мови Грінченка