вдовець
Вдовець, -вця
м. = удовець.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вдовець — вдове́ць іменник чоловічого роду, істота діал. Орфографічний словник української мови
- вдовець — (удовець), вдівця, ч., діал. Вдівець. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вдовець — ВДОВЕ́ЦЬ (УДОВЕ́ЦЬ), вдівця́, ч., діал. Вдівець. Був Максим удовець, мав дві дочки (Марко Вовчок); Він був вдовець, бездітний (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
- вдовець — ВДОВЕ́ЦЬ (УДОВЕ́ЦЬ), вдівця́, ч. діал. Вдівець. Був Максим удовець, мав дві дочки (Вовчок, І, 1955, 90); Він був вдовець, бездітний (Фр., І, 1955, 345). Словник української мови в 11 томах