1. Словник української мови в 11 томах

вдовець

ВДОВЕ́ЦЬ (УДОВЕ́ЦЬ), вдівця́, ч. діал. Вдівець.

Був Максим удовець, мав дві дочки (Вовчок, І, 1955, 90);

Він був вдовець, бездітний (Фр., І, 1955, 345).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вдовець — вдове́ць іменник чоловічого роду, істота діал. Орфографічний словник української мови
  2. вдовець — (удовець), вдівця, ч., діал. Вдівець. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вдовець — ВДОВЕ́ЦЬ (УДОВЕ́ЦЬ), вдівця́, ч., діал. Вдівець. Був Максим удовець, мав дві дочки (Марко Вовчок); Він був вдовець, бездітний (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
  4. вдовець — Вдовець, -вця м. = удовець. Словник української мови Грінченка