вдовж
ВДОВЖ (УДО́ВЖ).
1. присл. У довжину, по довжині чого-небудь.
Перемінився Порох з того часу.. Колись кругле обличчя розтяглося вдовж, осунулось (Мирний, II, 1954, 275);
// у сполуч. з прийм. по. У довжину по чому-небудь.
І посідають удовж по вулиці на завалинах, на колодках і, де можна, попід тинами (Кв.-Осн., II, 1956, 425).
◊ Вдовж і впо́перек (вшир) — у довжину і в ширину або скрізь, по всіх напрямках.
Пархім орав: У плуг молодичків він здумав попитати: Пішли Бички вихрить — аж пальці знати. І вдовж і впоперек бурхати! (Бор., Тв., 1957, 169);
Звільна їдем. Мовчки бродить Око вдовж і вшир (Фр., XIII, 1954, 181).
2. прийм. з род. в. Уживається при вказівці на розміщення кого-, чого-небудь, на спрямованість дії по довжині чогось.
Ми пливли вдовж сірих скель (Коцюб., II, 1955, 299);
Було б учити, як лежало поперек подушечки, а як удовж, то вже не поможеться (Номис, 1864, № 6009).
Значення в інших словниках
- вдовж — вдовж прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- вдовж — (удовж). 1》 присл. У довжину, по довжині чого-небудь. || у сполуч. з прийм. по. У довжину по чому-небудь. Вдовж і впоперек. 2》 прийм. з род. в. Указує на розміщення кого-, чого-небудь, на спрямованість дії по довжині чогось. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вдовж — ВДОВЖ див. удо́вж. Словник української мови у 20 томах
- вдовж — (і) вздовж (вдовж) і впо́перек. 1. У всіх напрямках, скрізь. Голодний Степ засновано вздовж і впоперек іригаційною сіткою (Іван Ле); Все життя його пройшло на Сивашах, вздовж і впоперек сходив він оте мертве гниле море... (О. Фразеологічний словник української мови
- вдовж — ВЗДОВЖ (УЗДО́ВЖ) присл. (у довжину, у напрямку по довжині), ВДОВЖ (УДО́ВЖ), ВПОДО́ВЖ (УПОДО́ВЖ), ПОДО́ВЖ, ПОЗДО́ВЖ, ВПРОДО́ВЖ (УПРОДО́ВЖ), ЗДОВЖ розм. Карпо.. почав з Лавріном міряти город вздовж та впоперек (І. Словник синонімів української мови
- вдовж — Вдовж і вздовж, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)