1. Фразеологічний словник української мови

вдовж

(і) вздовж (вдовж) і впо́перек. 1. У всіх напрямках, скрізь. Голодний Степ засновано вздовж і впоперек іригаційною сіткою (Іван Ле); Все життя його пройшло на Сивашах, вздовж і впоперек сходив він оте мертве гниле море... (О. Гончар); Країну зовсім нових для мене людей я щойно побачив навіч уперше, об’їздивши її вдовж і впоперек із театром на гастролях (Ю. Смолич). вдовж і вшир. Звільна їдем. Мовчки бродить око вдовж і вшир (І. Франко). 2. До найменших дрібниць, детально. — Жартує! — посміхнувсь Іван.— Не може такого бути! Все обдумане і вздовж і впоперек (А. Головко); — Ну, кажи, Опанасе, що ти пригадав? — Нічогісінько! Думав і вздовж і впоперек — нічого не виходить. Треба з кимсь порадитись (О. Кониський); // Дуже старанно, сумлінно. Чудово, коли біля робітника, академіка чи хлібороба лежать наші книжки, зачитані вздовж і впоперек (З газети); (Арбенін (до слуги):) Уздовж і впоперек карету обшукай. Згубила пані там браслет... (Переклад за ред. М. Рильського); // Повністю все; дуже. — Але я колись таки спишу твою шкуру вздовж і впоперек! — у жовтих очах (Терентія) густішає злоба (М. Стельмах). 3. зі сл. свари́ти, ла́яти і т. ін. По-всякому, на всі лади; дуже дошкульно. — Саул прочумався, та й ну, як той москаль у батька, в матір Свою рідоньку волохату і вздовж і впоперек хрестить. А гусляра того Давида Трохи не вбив (Т. Шевченко); А в тих листах перепадало, як ото кажуть, уздовж і впоперек (О. Ковінька).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вдовж — вдовж прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. вдовж — (удовж). 1》 присл. У довжину, по довжині чого-небудь. || у сполуч. з прийм. по. У довжину по чому-небудь. Вдовж і впоперек. 2》 прийм. з род. в. Указує на розміщення кого-, чого-небудь, на спрямованість дії по довжині чогось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вдовж — ВДОВЖ див. удо́вж. Словник української мови у 20 томах
  4. вдовж — ВЗДОВЖ (УЗДО́ВЖ) присл. (у довжину, у напрямку по довжині), ВДОВЖ (УДО́ВЖ), ВПОДО́ВЖ (УПОДО́ВЖ), ПОДО́ВЖ, ПОЗДО́ВЖ, ВПРОДО́ВЖ (УПРОДО́ВЖ), ЗДОВЖ розм. Карпо.. почав з Лавріном міряти город вздовж та впоперек (І. Словник синонімів української мови
  5. вдовж — Вдовж і вздовж, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. вдовж — ВДОВЖ (УДО́ВЖ). 1. присл. У довжину, по довжині чого-небудь. Перемінився Порох з того часу.. Колись кругле обличчя розтяглося вдовж, осунулось (Мирний, II, 1954, 275); // у сполуч. з прийм. по. У довжину по чому-небудь. Словник української мови в 11 томах